Альона Мамай. Прірва

Прірва - це розрив у просторі - провалля, гірська ущелина. Разом з тим, це розрив у часі, адже “прірвою” можна назвати стан, коли людина перебуває в скрутній ситуації - “опинитися в прірві”. Йдеться про лінійний розвиток, людський шлях, який раптово перепиняється чи затримується, оскільки людина потрапляє у певну яму (напр., психологічну, грошову).

Бажаючи дослідити цей стан, Alyona Mamay розпочинає проект "Прірва" - стає на облік у місцевий Центр зайнятості, де шукає "офіційну" роботу й отримує щомісячну грошову допомогу (400 грн) по безробіттю. Проект полягає у ретельній документації перебування в ЦЗ - усі вхідні талони, справки входять в експозицію проекту. Плани на наступний тиждень, описи пошуку роботи занотовуються в щоденники. Формально "Прірва" продовжується до моменту, коли Альона знаходить "офіційну" роботу - з договором і з записом у трудову книжку.

Експозиція "Прірва" створюється у співпраці з художницею Rika Ryzhykova, яка надала для виставки проект-опитування. Намагаючись зрозуміти, що для неї є роботою, Ріка опитувала інших людей щодо їхнього робочого досвіду.

Відсутність оплачуваної роботи чи робота в поганих умовах за невелику зарплатню - ситуації в житті, витіснені з публічного дискурсу. Попри це, часто період “нероботи” стає часом переосмислення свого минулого життєвого досвіду чи заглибленням в улюблену працю, коли “хобі” стає основним заняттям. Часто прекарна зайнятість з тих чи інших причин стає свідомим вибором. Казимир Малєвич у своїй праці “Лень как действительная истина человечества” писав, що “вся философия труда заключается в освобождении лени, но все думают, что труд служит для какого-то другого блаженства”.

Альона Мамай - художниця, співкураторка виставки "Виховні акти", живе в Києві. Створює партисипативні акції й перформанси. Працює з гендерною проблематикою і темою прекарної праці.